Для душевної гармонії
Іноді нам усім потрібні слова підтримки та турботи. Казки з цієї добірки створені для тих моментів, коли дитина стикається з переживаннями, які важко висловити словами: страхом, тривогою, образою чи сумом. Ці історії допоможуть їй зрозуміти свої почуття, набути впевненості й відчути, що вона не сама. Вони показують, що страхи можна подолати, образи — пробачити, а помилки — виправити.
Кожна прочитана казка — це крок до внутрішньої гармонії.
Рекомендовані казки для душевної гармонії
-
Ведмідь і смуток
Жив собі на світі ведмідь, який якось проковтнув смуток. І стало йому так сумно і погано, що довелося навіть лікаря викликати. Послухавши й оглянувши кошлатого пацієнта, лікар похитав головою. –– Ну що ж, діагноз зрозумілий: ви проковтнули смуток. Тепер вам потрібно прийняти веселинку, щоб вилікуватися. –– Веселинку? А що це таке? –– здивувався ведмідь. –– Пошукайте, це дуже важливі ліки. Як самому знайти не вдасться, нехай друзі допоможуть, –– відповів лікар. Послухав ведмідь лікаря і пішов шукати веселинку. Насамперед він зайшов до свого найближчого друга єнота. –– Єноте, ти не знаєш, як мені дістати веселинку? Мені дуже потрібно, лікар прописав. –– Не знаю, –– відповів єнот. –– Але можу розповісти тобі смішний анекдот, який тільки сьогодні почув. Упевнений, ти теж будеш від нього в захваті! –– Добре, давай, я послухаю. Розповів єнот ведмедю анекдот, а той ледь зі сміху не впав. До того смішно було! Пішов ведмідь далі, бачить зайчик сидить.
-
Янголятко і люди
Жив собі на небі маленький ангел, який дуже боявся людей. А все тому, що цей ангел був наділений даром бачити не тільки добро, а й зло. Чомусь так вийшло, що зла він став бачити більше, ніж добра. І при цьому наш герой не знав, як зробити так, щоб у світі стало більше добра. Маленький ангел боявся людей тому, що саме від них бачив найбільше зла. Йому часом навіть не хотілося дивитися на Землю, щоб не засмучуватися ще більше. Але якось він побачив на нашій планеті невелике золотисте світіння. Йому стало так цікаво, що ж це таке, що він уперше за багато-багато років вирішив зійти на Землю. Коли він долетів до джерела сяйва, то зрозумів, що його випромінювала маленька дівчинка, яка приязно усміхалася йому. –– Доброго дня, дивовижна дитино, –– привітався ангел. –– Вітаю! –– відповіла дівчинка і подарувала йому маленьку паперову квіточку, яку щойно змайструвала сама. –– Дякую дуже! –– відповіло янголятко. –– А собі хіба не хочеш залишити таку красу? –– У мене ще є, –– відповіла дівчинка, вказавши на букетик із паперових квіточок. –– Це ми з мамою сьогодні робили. Я не люблю зривати живі квіти, мені шкода їх, а такі квіточки теж дуже красиві. Маленький ангел поговорив з дитиною і був вражений добротою, щирістю та душевною щедрістю дівчинки. Він зрозумів, що доброти в цій дівчинці було так багато, що будь-яке зло блідло на її тлі.
-
Тато для ведмежати
Жило собі на світі маленьке і добре ведмежатко, у якого не було тата. Виховувала його одна мама, а він їй у всьому і завжди допомагав. Проте час від часу ведмежатко замислювався: а що було б, якби поруч із ними був тато?.. Тож одного разу він пішов до своїх друзів, щоб про це поговорити. ― Навіщо потрібен тато? ― поцікавилося ведмежатко у білочки. ¬¬¬ ― Щоб гроші заробляти і зі мною гуляти, ― бадьоро відповіла вона. ― А тобі навіщо потрібен тато? ― поставило ведмежа запитання зайченяті. ― Щоб читав зі мною казки і вчив мене «чоловічих» справ, ― відповіло зайченя. ― Ну а ти як вважаєш, навіщо потрібен тато? ― поцікавилося ведмежа у мишеняти. ― Щоб робити мою маму щасливою, адже тоді нам усім добре живеться, ― відповіло мишеня. ― Як чудово, що у кожного з вас є тато! Які вони потрібні, виявляється, ― зітхнуло ведмежатко. Ведмедик пішов додому, але зупинився на галявинці і заплакав. Таким несправедливим йому здалася відсутність тата у нього самого. Поруч проходив старий ведмідь Потапович, якого в лісі поважали за доброту, вмілі лапи і готовність прийти на допомогу. Зупинився Потапович біля малого ведмедика.
-
Раз, два, три — засни!
Жила собі на світі дівчинка Наталка, яка не вміла швидко засинати. Щойно вона лягала у своє ліжечко –– сон десь тікав. Наталка довго переверталася з боку на бік. І що більше часу без сну минало, то більше вона починала крутитися. А коли їй ставало нудно й сумно лежати у своєму ліжечку, дівчинка починала пхикати і плакати. –– Наталю, чому ти не спиш? –– запитувала її мама. –– Не знаю, –– відповідала дівчинка. –– Тебе щось турбує? –– Не знаю. –– А чому плачеш? –– Не знаю... Якось Наталка, як зазвичай, перед сном скупалася у теплій водичці, вдягла улюблену піжамку і вмостилася у своєму ліжечку. Довго не могла заснути, переверталася з боку на бік, поки раптом не почула чийсь шепіт. –– Привіт! –– Хто тут? –– спочатку злякалася дівчинка. –– Я хмаринка сну. Прийшла, щоб допомогти тобі швидше зануритися в приємний і міцний сон.
Відкрийте всі таємниці нашого чарівного лісу!
Бібліотека авторських "Живих казок" чекає на вас!
Сотні корисних історій для розваг і розвитку дітей.
Перегляньте наші казкові ТАРИФИ — вони вас приємно здивують.
Подаруйте дітям радість, задоволення і користь!
Наші дорогі великі та маленькі друзі!
Казки для душевної рівноваги допомагають прожити свої почуття й зрозуміти, що кожен досвід має значення. Простими чарівними словами вони відкривають двері до розуміння складних тем.
Кожна історія стане маленькою опорою та підтримкою. Ми віримо, що ці казки допоможуть знайти гармонію, внутрішню силу й навчитися долати будь-які труднощі.
Читайте казки разом — і будьте спокійні, впевнені та щасливі!
Не бійся темряви
0:00
0:00