Казки на ніч

Рекомендовані казки на ніч

• 

  Раз, два, три — засни!

  5,0

  ---

  57

  Жила собі на світі дівчинка Наталка, яка не вміла швидко засинати. Щойно вона лягала у своє ліжечко –– сон десь тікав. Наталка довго переверталася з боку на бік. І що більше часу без сну минало, то більше вона починала крутитися. А коли їй ставало нудно й сумно лежати у своєму ліжечку, дівчинка починала пхикати і плакати. –– Наталю, чому ти не спиш? –– запитувала її мама. –– Не знаю, –– відповідала дівчинка. –– Тебе щось турбує? –– Не знаю. –– А чому плачеш? –– Не знаю... Якось Наталка, як зазвичай, перед сном скупалася у теплій водичці, вдягла улюблену піжамку і вмостилася у своєму ліжечку. Довго не могла заснути, переверталася з боку на бік, поки раптом не почула чийсь шепіт. –– Привіт! –– Хто тут? –– спочатку злякалася дівчинка. –– Я хмаринка сну. Прийшла, щоб допомогти тобі швидше зануритися в приємний і міцний сон.

  • #5-7 років
  • #До 5 років
  • #Для хлопчика
  • #Для дівчинки
  • #страхи та тривоги
  • #емоції
  • #когнітивні навички

  Слухати Читати
• 

  Їжачок і темрява

  5,0

  ---

  67

  У темному-темному лісі жив їжачок, який дуже боявся темряви. Навіть у світлу пору в лісі було похмуро, а з настанням ночі їжачкові ставало так страшно, що він ховався в кущах і міцно заплющував очі. Їжачкові весь час здавалося, що в темряві на нього чатує небезпека. Він думав, що з настанням ночі прокидалися привиди, які могли його налякати. А ще йому здавалося, що в темряві хтось несподівано міг сказати страшне «Бу!» або «Ахаха!». Звичайно ж, нічого такого насправді не було. Усе це відбувалося лише в уяві нашого героя. Але їжачок цього не знав. А ще він не знав, як перемогти свій страх, адже в темряві йому доводилося жити більшу частину часу. Якось кущику, в якому ховався їжачок, набридло дивитися, як наш герой вночі тремтів від страху, тому вирішив йому допомогти: –– Чому ти боїшся темряви? –– Бо в ній з'являються різні привиди та інші жахіття, –– відповів їжачок. –– Ні, привиди та жахіття народжуються лише у твоїй уяві, а в темряві їх немає, –– заперечив кущик. –– Але звідки тоді в лісі такі дивні звуки вночі? Ніби хтось ходить, шурхотить листям і тихо завиває.

  • #5-7 років
  • #До 5 років
  • #Для хлопчика
  • #Для дівчинки
  • #страхи та тривоги

  Слухати Читати
• 

  Петрик і сон

  3,8

  ---

  226

  Жив собі на світі хлопчик Петрик, який не хотів спати. Щойно наставала ніч і потрібно було лягати в ліжечко, Петрик починав вередувати. –– Не хочу спати, не буду! Жодні вмовляння і покарання не допомагали батькам швидше заспокоїти сина і вкласти спати. Якось мама з татом так втомилися від Петрикових примх перед сном, що просто мовчки вийшли з його кімнати. Спочатку хлопчик зрадів, думаючи, що переміг. Але через деякий час зрозумів, що йому нудно, і почав позіхати. Раптом де не взявся перед ним Пан Сон. –– Здрастуй, Петрику! Чому не спиш досі? –– Доброго дня! А Ви хто? –– здивовано запитав хлопчик. –– Я Пан Сон, прийшов допомогти тобі із засинанням. То чому ти не спиш? Тобі завтра рано вставати, тому слід гарненько виспатися. –– Та сон для слабаків і малюків. А я вже великий і сильний, –– відповів Петрик. –– Неправда, –– заперечив Пан Сон. –– Хочеш, я покажу тобі цікаву історію з твоїм улюбленим супергероєм? І тоді ти зрозумієш, чому він такий сильний і сміливий.

  • #5-7 років
  • #До 5 років
  • #Для хлопчика
  • #Для дівчинки
  • #страхи та тривоги
  • #емоції

  Слухати Читати
• 

  Янголятко і люди

  5,0

  ---

  36

  Жив собі на небі маленький ангел, який дуже боявся людей. А все тому, що цей ангел був наділений даром бачити не тільки добро, а й зло. Чомусь так вийшло, що зла він став бачити більше, ніж добра. І при цьому наш герой не знав, як зробити так, щоб у світі стало більше добра. Маленький ангел боявся людей тому, що саме від них бачив найбільше зла. Йому часом навіть не хотілося дивитися на Землю, щоб не засмучуватися ще більше. Але якось він побачив на нашій планеті невелике золотисте світіння. Йому стало так цікаво, що ж це таке, що він уперше за багато-багато років вирішив зійти на Землю. Коли він долетів до джерела сяйва, то зрозумів, що його випромінювала маленька дівчинка, яка приязно усміхалася йому. –– Доброго дня, дивовижна дитино, –– привітався ангел. –– Вітаю! –– відповіла дівчинка і подарувала йому маленьку паперову квіточку, яку щойно змайструвала сама. –– Дякую дуже! –– відповіло янголятко. –– А собі хіба не хочеш залишити таку красу? –– У мене ще є, –– відповіла дівчинка, вказавши на букетик із паперових квіточок. –– Це ми з мамою сьогодні робили. Я не люблю зривати живі квіти, мені шкода їх, а такі квіточки теж дуже красиві. Маленький ангел поговорив з дитиною і був вражений добротою, щирістю та душевною щедрістю дівчинки. Він зрозумів, що доброти в цій дівчинці було так багато, що будь-яке зло блідло на її тлі.

  • #5-7 років
  • #Для хлопчика
  • #Для дівчинки
  • #страхи та тривоги
  • #емоції

  Слухати Читати