Про тварин

Рекомендовані казки про тварин

• 

  Ведмідь і смуток

  4,3

  ---

  413

  Жив собі на світі ведмідь, який якось проковтнув смуток. І стало йому так сумно і погано, що довелося навіть лікаря викликати. Послухавши й оглянувши кошлатого пацієнта, лікар похитав головою. –– Ну що ж, діагноз зрозумілий: ви проковтнули смуток. Тепер вам потрібно прийняти веселинку, щоб вилікуватися. –– Веселинку? А що це таке? –– здивувався ведмідь. –– Пошукайте, це дуже важливі ліки. Як самому знайти не вдасться, нехай друзі допоможуть, –– відповів лікар. Послухав ведмідь лікаря і пішов шукати веселинку. Насамперед він зайшов до свого найближчого друга єнота. –– Єноте, ти не знаєш, як мені дістати веселинку? Мені дуже потрібно, лікар прописав. –– Не знаю, –– відповів єнот. –– Але можу розповісти тобі смішний анекдот, який тільки сьогодні почув. Упевнений, ти теж будеш від нього в захваті! –– Добре, давай, я послухаю. Розповів єнот ведмедю анекдот, а той ледь зі сміху не впав. До того смішно було! Пішов ведмідь далі, бачить зайчик сидить.

  • #5-7 років
  • #До 5 років
  • #Для хлопчика
  • #Для дівчинки
  • #страхи та тривоги
  • #емоції

  Слухати Читати
• 

  Лісові друзі

  4,9

  ---

  262

  У країні Загадкових Чудес, за величезним синім океаном і високими засніженими горами, розкинувся дивовижний ліс. У ньому ніколи не було зими. Кожне дерево, кожен кущик у лісі були наповнені теплом і світлом. У цьому незвичайному місці жили четверо вірних друзів ― зайченя Шустрик, білочка Хвостик, лисичка Хитрунка і ведмежа Топотун. Вони щодня гралися і веселилися під спів птахів і дзвінке дзюрчання струмка. Ведмедик Топотун був у них заводіякою. Він постійно придумував нові ігри, був найбільшим і найсильнішим. Решта звіряток завжди його слухалися. Ось і сьогодні він затіяв нову гру. Треба було заховати на галявині лісовий горіх, і хто перший його знайде, той і з'їсть. Білочка зраділа найбільше, вона дуже любила горіхи. А ось зайчик Шустрик взагалі не їв горіхи і тому запропонував ховати морквину. Друзі весело розсміялися. Кожен із них пропонував ховати свою улюблену смакоту. Здавалося, ніщо не може завадити веселощам цієї дружньої компанії. Але високо-високо в засніжених горах жила зла Крижана відьма.

  • #5-7 років
  • #До 5 років
  • #Для хлопчика
  • #Для дівчинки
  • #пригоди
  • #про тварин
  • #про природу
  • #чарівні казки

  Читати
• 

  Акула-невмійко

  4,0

  ---

  65

  Жила собі на світі маленька акула, яка постійно говорила "не вмію". На всі прохання та пропозиції батьків і друзів вона відповідала: «Не вмію». Тому її так і прозвали –– невмійко. –– Побудуймо замок із піску, –– пропонувала мама. –– Не вмію, –– відповідала маленька акула. –– Почитай книжку, –– пропонував тато. –– Не вмію. –– Давай з нами у квача, –– пропонували маленькій акулі друзі. –– Не вмію. Так акула й сиділа цілими днями, переконуючи себе й оточення, що нічого не вміє. А якось вона побачила, як маленького краба придавило каменем. –– Навіщо ти туди поліз? –– запитала його акула. –– Хотів погратися з мушлями, –– відповів крабик. –– А хіба ти вмієш? –– здивувалася акула. –– Не знаю, от і вирішив спробувати. А так якщо не зробиш, хіба зрозумієш, що вмієш, а чого ні? Але навіть якщо чогось не вмієш, завжди можна навчитися цього! Допоможи мені, будь ласка, відсунути цей камінь. –– Не вмію, –– сумно зітхнувши, промовила акула. –– А ти спробуй! –– вигукнув крабик. Маленька акула раптом пожвавішала і почала зсувати з місця камінь, щоб звільнити крабика. І сама здивувалася: у неї все вийшло! Коли крабик опинився на волі, то радісно подякував акулі за порятунок. –– Ну ось бачиш, а казала, що не вмієш!

  • #До 5 років
  • #Для хлопчика
  • #Для дівчинки
  • #емоції
  • #самооцінка
  • #когнітивні навички

  Слухати Читати
• 

  Бабка

  5,0

  ---

  77

  З малесенького яєчка вилізла крихітна личинка Наяда. Вода навколо неї була тепла, а світ — дуже цікавий. Наяда повзла по гілочці водорості й озиралася навколо. Повз неї пропливла зграйка галасливих мальків. Дном повільно повзли дві чорні черепашки, залишаючи на піску довгі сліди. Блиснув сріблястим боком карась, шаснула у своїх справах зелена жаба. Поруч у водоростях сновигали і перегукувалися чорні п’явки. — Агов, ти хто? — гукнула личинку одна п’явка. — Не знаю поки що, — сказала Наяда, — мені ще ніхто не розповів. — Подивіться! — закричала п’явка своїм приятелькам. — Яке смішне малятко з короткими лапками й довгим товстим черевцем. Хто знає, що воно таке? П’явки скупчилися навколо Наяди, запитали, як її звуть, помацали її лапки й черевце. Але так нічого й не зрозуміли і не змогли дізнатися, хто вона така. — Вона має зябра, щоб дихати під водою, — сказала перша п’явка. — Але це не риба. І не жаба. У неї є лапки, але немає вусиків, отже, вона не жук. О, я згадала! У раків теж схожа будова і є зябра. — Зачекай, але ж у неї немає клешнів! — заперечила друга п’явка. — Точно. Тоді у рака й запитаємо! — запропонувала перша п’явка. — Він, напевно, знає, хто вона!

  • #7-9 років
  • #9+ років
  • #Для хлопчика
  • #Для дівчинки
  • #навколишній світ
  • #шкільні корисності

  Слухати Читати