Розвиток емоційного інтелекту
Ласкаво просимо в яскравий світ емоцій і почуттів! Казки для розвитку емоційного інтелекту допомагають дітям розпізнавати свої емоції, розуміти власні почуття та почуття інших. Вони навчають правильно сприймати й виражати те, що відбувається в душі. Це важлива навичка, яка допомагає стати більш чуйним, упевненим, спокійним і доброзичливим.
Пориньте в історії, що навчать розуміти мову серця!
Казки для розвитку емоційного інтелекту
-
Світле тепло
5,0
375Темно. Тепло. Спокійно... Паросток вже починав рух до світла, тепле і затишне, але тісне місце лишалося позаду. Страх невідомості змушував незміцнілу стеблинку завмирати, але це тривало лише мить, вона знала, що мусить рухатись далі. Ледь-ледь виглянувши з-під землі, трояндочка озирнулася на всі боки і жахнулася ― навколо неї нікого! Ні кущика, ні черв'ячка, ні навіть травинки. Поруч лише камені та земляні грудки. А їй так хотілося побачити хоч одну живу душу! ― Як я тут опинилася? ― дивувалася прекрасна трояндочка. ― Чому навколо ні душі? І як же тут ясно, але холодно! Від самоти вона розплакалася. Їй так хотілося теплих обіймів і лагідних слів, але ж чекати їх у пустці було марно. Трояндочка не знала, скільки часу проплакала, але раптом відчула ніжний дотик. Підняла голівку і уважно озирнулася навколо. ― Привіт! ― вигукнула маленька пушинка, ніжно погладивши її пелюстки. ― Привіт! ― здивовано промовила трояндочка. ― А я думала, що зовсім одна тут... ― Тому плакала? ― Так. Я відчувала себе в порожнечі і від цього було дуже самотньо. ― Мила трояндочко, якщо ти прийшла в цей світ ― ти вже не одна! Подивися, як сонечко тобі усміхається. Воно радіє твоїй появі й огортає тебе своїми теплими променями. А он і хмаринка махає нам! Подивися на її кумедну гримасу, вона намагається розсмішити тебе.
-
Тут і зараз
5,0
38Жив собі на світі слоник Грицько, який не цінував того, що в нього було. Наш герой завжди був чимось незадоволений. Увесь час йому здавалося, що чогось не вистачає... Коли мама давала йому нову іграшку, слоник замість того, щоб радіти, бурчав. –– А чому не та машинка, яку я хотів? Якщо мама наступного дня купувала йому омріяну машинку, то Гриць знову був незадоволений. –– Дякую, звісно. Але якби для цієї машинки ще був гараж, який я бачив учора у свого друга... Що б слоник не отримував, усе йому було не те і не так. Бо не вмів цінувати того, що в нього було тут і зараз. Якось Грицько вранці не побачив на столі сніданку. –– А чому ти нічого не приготувала? –– поцікавився він у мами. –– А навіщо? Адже тобі все одно не догодиш. Візьми і сам приготуй собі те, що хочеш, –– відповіла йому мама. –– Але я не вмію. –– Я можу навчити тебе. Тільки скажи мені, що ти хочеш. –– Але ж ти завжди сама готувала для мене сніданок, і мені це так подобалося, –– вередував слоник.
-
Не тільки фініш
5,0
32У далекому зеленому лісі жила собі багатоніжка на ім'я Марфа. У неї були крихітні стрункі ноги, які ніколи не втомлювалися. Вона могла пройти багато кілометрів без перепочинку. Марфа була маленька і смілива, мала серце, сповнене цікавості. Вона завжди мріяла пізнати світ за межами рідного лісу. Якось рано-рано вранці наша багатоніжка вирушила у свою дивовижну подорож. Вона вийшла з лісу й поглянула на широкі зелені луки, що розкинулися перед нею. Це було таке захопливе видовище! Але замість того, щоб просто гуляти, наша героїня вирішила пробігтися щосили. Марфа стрімко мчала луками, долаючи долини та пагорби. Холодний вітер дув їй в обличчя, а вона лише сміялася у відповідь і продовжувала свій шлях. Вона зустріла доброзичливих кроликів, веселих метеликів і навіть старого лісового вартового –– Вусату Мураху.
-
Антон у школі
5,0
76Коли Антонові виповнилося сім років, він повинен був іти до школи. Але цього наш маленький герой боявся найбільше на світі. ― Як я піду до школи, я ж нічого не знаю! ― з жахом вигукував Антон і дуже заздрив своїм старшим друзям, які вже все-все вміли. ― Не переживай, ми допоможемо тобі, аби ти тільки хотів вчитися! ― одного разу відповів йому Калькулятор. ― Зізнавайся, ти хочеш вчитися? ― Не знаю, напевно, хочу. ― Ну тоді не біда! Я навчу тебе рахувати, ― запропонував Калькулятор. ― А я ― писати, ― сказала Ручка. ― А я навчу тебе читати, ― сказала Книга. ― А я ― малювати, ― гордо вимовив Олівець. ― Ой, які ж ви хороші, спасибі вам! ― зрадів Антон і взявся опановувати нові знання. Складно давалося Антонові навчання, але він не здавався і наполегливо напрацьовував необхідні навички. Минуло зовсім небагато часу, і Антон вже навчився читати, писати, рахувати та малювати. ― Дякую вам, мої друзі! ― подякував наш герой Калькулятору, Ручці, Книжці та Олівцю. ― Та що там, ми лише інструменти у твоїх руках. Це ти молодець, адже старанно вчився і все в тебе вийшло!
Відкрийте всі таємниці нашого чарівного лісу!
Бібліотека авторських "Живих казок" чекає на вас!
Сотні корисних історій для розваг і розвитку дітей.
Перегляньте наші казкові ТАРИФИ — вони вас приємно здивують.
Подаруйте дітям радість, задоволення і користь!
Любі наші друзі!
Ми впевнені, що ці історії допоможуть вам краще розуміти себе й інших. Вони навчать розпізнавати радість, гнів, сум, страх і знаходити для них правильне вираження. Казки покажуть, що кожне почуття важливе — будь то смуток чи щастя. Світ сповнений барвистих емоцій. Намалюйте їх і поділіться одне з одним!
Нехай усі ваші емоції будуть яскравими й теплими!
Не бійся темряви
0:00
0:00