Навчальні казки

Чарівна ялинка

Сніговик Ліпик тільки вчора з'явився на світ, а вже сьогодні чекав Нового року, про який йому так багато розповідали місцеві ― чорний котик Бульдозер і руда такса Вакса. Ліпик йшов-ішов і раптом зупинився, прочитавши по складах: ― Я-лин-ко-вий ри-нок. Сніговик почухав свій морквяний носик у подиві, а потім підійшов до однієї з ялиночок. ― Скажіть, будь ласка, а що таке ялинковий ринок? ― поцікавився Ліпик. ― Це місце, де ти можеш вибрати собі ялинку, а потім забрати її до себе додому і прикрасити до Нового року, ― відповіла ялинка. ― Будь-яку? Яку захочу? – здивувався сніговик. ― Звичайно! ― здригнулася від морозу ялинка. І Ліпик вирушив розглядати інших лісових красунь. ― Як же хочеться в тепло... ― Вибачте, ви щось сказали, мила ялинко? ― обернувся сніговик. ― Так, я хотіла повідомити тобі щось дуже важливе, ― відповіла ялинка. ― Те, що допоможе тобі швидше визначитися з вибором.

• #До 5 років
• #Для хлопчика
• #Для дівчинки
• #виховання
• #мораль та етика

Жук-книголюб

Жив собі на світі жук, який дуже любив читати справжні паперові книжки. Щоразу, коли він брав у свої лапки книжку, то насолоджувався шелестом її сторінок, запахом та історіями. Більше за всі інші заняття наш герой любив читати! Коли жук прочитав усі книжки, які були в його будиночку, то почав ходити до бібліотеки. Але одного разу виявилось, що і там наш герой перечитав усі наявні книжки та журнали. І стало йому сумно від того, що більше нічого було читати. Якось раз повз нього пролітала муха і побачила сумного жука. ― Ти чого зажурився? ― поцікавилася вона.

• #5-7 років
• #7-9 років
• #Для хлопчика
• #Для дівчинки
• #практичні навички
• #шкільні корисності

Свій вибір

У білочки Мілочки день не вдався із самого ранку. Попри те, що природа раділа літньому сонечку, Мілочка сумувала. А все тому, що не встигла сьогодні вранці зібрати свої улюблені ласощі ― горішки. Поки наша білочка плакала, Сонечко ласкаво гладило її по спинці й заспокоювало. ― Чому ти не встигла зібрати горішки? ― поцікавилося Сонечко. ― Бо сьогодні я надто довго спала, ― відповіла Мілочка. ― Ну ось бачиш. Сьогодні ти обрала довше поспати, а не зібрати улюблені ласощі, ― відповіло денне світило. ― У тебе завжди є вибір, тому важливо навчитися робити його максимально правильно для себе.

• #До 5 років
• #Для хлопчика
• #Для дівчинки
• #мораль та етика
• #практичні навички

Жабеня Квак

Жило собі на світі жабенятко на ім'я Квак, яке любило все і всім робити на зло. Коли хтось просив жабеня не чіпати чужу іграшку, воно обов'язково її брало. Якщо хтось просив Квака поводитися тихіше, жабеня починало квакати ще голосніше. А коли нашому герою говорили «Будь обережним!», він знову нікого не слухав і робив усе навпаки. Ось тому так часто падав, вдарявся об щось і майже весь час ходив у синцях і саднах. Якось добра фея вирішила потішити жабенятко і приготувала для нього сюрприз. Вона сподівалася, що завдяки її подарунку Квак навчиться вірити в добро навколишнього світу, приймати його і відповідати взаємністю. Вона так мріяла, щоб жабеня припинило вередувати!..

• #До 5 років
• #Для хлопчика
• #Для дівчинки
• #виховання
• #мораль та етика

Літо назавжди

Цього разу Літо було ще спекотнішим і радіснішим. Воно дивилося на щасливих малюків у пісочниці, свинок, що купаються в пилюці, слухало дзвінкий спів птахів і від цього ставало ще радіснішим. ― Як же добре всім навколо! ― думало Літо і раптом дещо придумало. Літо вирушило до Сонця і привіталося з ним. ― Сонечко, глянь, як усі навколо щасливі! ― вигукнуло Літо. ― Звичайно, їм тепло і добре, ― усміхаючись, відповіло Сонце. ― Якщо усім так добре зараз, може, нехай завжди буде тільки літо, ― запропонувало Літо. ― Так, взимку й восени багатьом погано, холодно й голодно, ― підтримало Сонце. ― А навесні ще не так добре, як влітку. ― Звичайно! Якщо ти мені допоможеш, усім завжди буде добре й тепло. ― І як же я можу тобі допомогти? ― Просто світи завжди так яскраво й гаряче, як зараз. Щоб осінь навіть не наважилася прийти сюди, ― відповіло Літо.

• #До 5 років
• #5-7 років
• #Для хлопчика
• #Для дівчинки
• #мораль та етика
• #природні явища
• #навколишній світ

Загублений Новий рік

― Незабаром прийде Новий рік! ― прокричав ворон. Лісові мешканці були в радісному передчутті свята. ― Незабаром прийде Новий рік! ― повторив він. Дятел знайшов у лісі найгарнішу ялинку, а зайчик з білочкою почали приносити до неї свої припаси як прикраси ― горіхи, морквину, жолуді, шишки. Решта звірів допомагали прикрашати лісову красуню і з нетерпінням чекали свята. ― Ну і де ж Новий рік? Скоро він прийде до нас? ― запитували вони у ворона. ― Завтра, завтра! ― відповідав він їм. ― А як же він до всіх інших потрапить, якщо він до нас прийде? ― До всіх встигне! Наступного ранку звірі з нетерпінням чекали свята. У них було все готово до його приходу. Та тільки не поспішав Новий рік. ― Може, він у лісі загубився? ― з побоюванням промовив вовк. ― Можливо, ― відповіла білочка. ― Інакше він би давно був у нас. ― А давайте увімкнемо на нашій ялинці гірлянди, може, тоді Новий рік швидше нас знайде, ― запропонувала лисичка.

• #До 5 років
• #Для хлопчика
• #Для дівчинки
• #мораль та етика
• #практичні навички

Дбайлива книжка

Ця добра книжка з казками лежала просто на піску неподалік від річки. Вітер шелестів її сторінками, а пісок сипався просто на її літери. Маленький хлопчик, який відпочивав разом із мамою на березі прохолодної річки, зовсім забув про свого паперового друга, коли захопився грою в пасочки. Спочатку він із цікавістю розглядав у книжці картинки, а потім йому набридла ця витівка, і він недбало жбурнув її на пісок. Як же сильно в цей момент засмутилася добра книжечка! Ах, якби тільки вона вміла плакати... Напевно, повністю промокла б від своїх сліз. І тоді всі літери в ній стерлися б і перетворилися на одну розмиту пляму. Книжка з пом'ятими від вітру сторінками лежала на піску і дуже страждала. Як же їй хотілося не тільки показувати літери, а й говорити. І вона... заговорила!

• #До 5 років
• #Для хлопчика
• #Для дівчинки
• #виховання
• #практичні навички

Два брати

Якось восени двоє братів приїхали до батьків погостювати. Трохи відпочивши з дороги, вони покликали тата на полювання. ― Ви йдіть, а я вдома вас почекаю. Старий я вже для полювання, ― відповів батько. ― Тату, чи нема в тебе запальнички, щоб ми могли розпалити багаття і приготувати собі їжу, поки будемо на полюванні? ― запитав один із братів, той, що був ледачим. ― Звісно, є, але тільки одна, ― відповів батько. ― Тільки як ви її поділите, якщо раптом опинитеся у лісі в різних місцях? ― Ти маєш рацію, батьку, тому віддай її мені. А брат якось впорається, ― відповів ледачий брат. ― Так, батьку, віддай йому, а мене навчи добувати вогонь без запальнички, ― відповів другий брат, той, що був мудрішим.

• #9+ років
• #Для хлопчика
• #Для дівчинки
• #мораль та етика
• #практичні навички

Спочатку дія

Жив собі на світі хлопчик Тимко, який не любив робити уроки. Тому до останнього відкладав це заняття і тягнув час. А коли настала весна, Тимкові взагалі не хотілося сидіти вдома. Адже надворі було так гарно, та й сонечко припікало чимдалі сильніше ― гуляти хочеться! Якось Тимко повернувся зі школи, кинув портфель, пообідав і вирішив одразу ж іти на прогулянку. Ледь хлопчик виставив одну ногу за двері, як почув чийсь незнайомий голос: ― Ти куди зібрався, а уроки? Тимко озирнувся і зрозумів, що з ним розмовляє... його годинник, який випав із рюкзака! ― А уроки почекають, часу ще вдосталь! ― відповів хлопчик. ― Це тільки так здається, що часу попереду дуже багато, ― заперечив годинник. ― А насправді він не гумовий і минає дуже швидко. Згадай, як часто вечорами ти думав, що тобі не вистачило часу виконати домашнє завдання... Тимко наморщив лоба, подумав і таки згадав. ― Справді, бувало, що й не встигав, а потім думав, чому час пролетів так непомітно. ― Ну ось бачиш! Тож спочатку зроби уроки, а потім гуляй! ― Весна ж надворі, які уроки! У мене зараз немає настрою їх робити, ― заперечив хлопчик. ― Якщо ти щоразу чекатимеш натхнення й особливого настрою, щоб зробити важливі справи, то ніколи нічого не встигнеш, ― наполягав годинник.

• #7-9 років
• #9+ років
• #Для хлопчика
• #Для дівчинки
• #виховання
• #практичні навички

Бережи себе

Якось маленька зірочка заблукала на небі. Вона поглянула вниз на землю, а там жовто-червоне листя всюди. ― Невже осінь! ― перелякано вигукнула зірочка. ― Але ж я вийшла з дому влітку ― я точно пам'ятаю! Наша маленька героїня спустилася на землю і привіталася з першим на її шляху кленовим листочком. ― Яка ти яскрава і жовта! Невже ти подружка Осені? ― вигукнув кленовий лист із захопленням. ― Ні, я лише зірочка, яка щойно спустилася з неба... ― З неба? ― ще більше здивувався кленовий лист. ― Так-так, здається, я заблукала, ― сумно зітхнула зірочка. ― Але навіщо ж ти пішла з дому сама, без батьків? ― Не знаю, напевно, дуже поспішала на прогулянку... А коли вийшла на вулицю, то й не помітила, як опинилась далеко від дому. Кленовий листочок узяв зірочку за руку і запропонував: ― Ходімо, разом пошукаємо твій будиночок! ― Дякую! ― із вдячністю глянувши на нього, відповіла зірочка. Коли наші герої вийшли до дороги, кленовий листок раптом різко смикнув зірочку.

• #До 5 років
• #Для хлопчика
• #Для дівчинки
• #практичні навички
• #навколишній світ