А і Я

Жили собі букви А і Я в сонячній країні з назвою Абетка. Вони були найкращими друзями і вважали себе найважливішими літерами в алфавіті. У Абетці вони сяяли яскравими кольорами і привертали увагу всіх. Але якось злий чарівник Плутаник вирішив зруйнувати їхню дружбу, щоб посіяти розбрат у літер. Він використав магію, щоб змусити А і Я сваритися одне з одним. ― Навіщо ви дружите? ― шипів Плутаник, підкравшись до літер. ― Бо ми схожі, ― відповідала А. ― З нас починається багато слів. ― Даремно ви дружите! ― обурювався чарівник. ― Хіба ви не бачите, що перебуваєте в різних кінцях алфавіту?! Плутаник зачарував їх, і А та Я порозходилися в різні слова. Коли вони зустрічалися в одному слові, то проходили повз і ставали подалі, вдаючи, що не помічають одне одного. Тож коли А ставала на початку, то Я ― наприкінці, не бажаючи наближатися одна до одної, і виходили такі сумні слова як «аварія», «апатія», «анемія», «атрофія». ― Якщо ми не можемо дружити в словах, значить, ми не друзі, ― говорила Я.