А ти хто

В невідомому королівстві серед поля широкого стояв величезний порожній будинок з гарною назвою біля входу: «Українська мова». Стояв собі і сумував на самотині. І от якось біжить повз нього Іменник, зупиняється і стукає у двері. ― Хто тут живе? ― Поки що ніхто. Я дім української мови, а ти хто? ― А я Іменник ― самостійна частина мови, позначаю предмет. ― Заходь, будеш першим! І став Іменник жити в українській мові. Біжить повз будинок Дієслово, зупиняється і заглядає у віконце. ― Хто тут живе? ― Це дім української мови. Я Іменник. А ти хто? ― А я Дієслово ― самостійна частина мови, позначаю дію предмета. ― Іди до нас жити! І стали Іменник і Дієслово разом жити. Біжить повз будинок Прикметник, зупиняється, замилувавшись квітами. ― Хто тут живе? ― Це дім української мови. Я Іменник, а ось Дієслово, а ти хто? ― А я Прикметник ― самостійна частина мови, позначаю ознаку предмета. ― Іди до нас жити!