Чарівна перерва

Пролунав дзвінок, першокласники встали з–за парт і пішли на перерву. Тільки не знали вони, що цього разу вона буде чарівною... Коли діти вийшли із класної кімнати, то побачили посеред коридору велику шафу з книжками. Щойно вони відчинили дверцята, як опинилися у величезній залі з дзеркалами. –– Я бачу дуже красиву ляльку –– таку, про яку давно мріяла! –– вигукнула Марійка. –– А я бачу миле цуценя. Такого я просила в мами на день народження, –– радісно сказала Даринка. Хтось із дітей бачив свято, хтось –– улюблену бабусю, а хтось –– заповітну іграшку. І тільки хлопчик Миколка не побачив нічого. –– Дивно... чому я нічого не бачу? –– розгублено пробурмотів хлопчик. –– А яка в тебе мрія? Що ти хочеш найбільше? –– запитали його однокласники. –– Не знаю, –– відповів Миколка. –– Батьки мені завжди казали, що немає сенсу мріяти про те, ого ніколи не буде.