Чарівництво

Маленька феєчка Аза вчилася перетворенням. Вимовивши заклинання, старанно змахнула чарівною паличкою, як говорила мама-фея, і спрямувала силу палички та силу погляду на хмаринку. Хмаринка підстрибнула, перекинулася, перетворилася на вужа і плюснула кудись у річку. — Ну, ось… А мала вийти пташка! — засмутилася Аза. — Або заклинання неправильно вивчила, або подивилася не так… Вона спробувала перетворити дерево на мишку, але вийшов слон, добре, хоч сірий, а не рожевий. І всі частини тіла були на місці. Аза насупилась і стиснула паличку в руках. Паличка зламалася. Феєчка тупнула ногою. Зачарований слон довірливо підійшов до юної чарівниці. Феєчка задумливо погладила його по хоботу. — Ну, йди, йди, у мене немає нічого, щоб тебе пригостити. Слон подумав, що це вона чекає на частування. Тож почав зривати гілочки та яблука і складати до її ніг.