Дбайлива книжка

Ця добра книжка з казками лежала просто на піску неподалік від річки. Вітер шелестів її сторінками, а пісок сипався просто на її літери. Маленький хлопчик, який відпочивав разом із мамою на березі прохолодної річки, зовсім забув про свого паперового друга, коли захопився грою в пасочки. Спочатку він із цікавістю розглядав у книжці картинки, а потім йому набридла ця витівка, і він недбало жбурнув її на пісок. Як же сильно в цей момент засмутилася добра книжечка! Ах, якби тільки вона вміла плакати... Напевно, повністю промокла б від своїх сліз. І тоді всі літери в ній стерлися б і перетворилися на одну розмиту пляму. Книжка з пом'ятими від вітру сторінками лежала на піску і дуже страждала. Як же їй хотілося не тільки показувати літери, а й говорити. І вона... заговорила!