Еліксир сили
Якось, коли дівчинка Дора лежала у своєму ліжечку, у вікно хтось постукав.
Дора вже майже спала, тож подумала, що їй почулося. Коли стукіт пролунав знову, дівчинка простягнула руку до вікна, і воно саме відчинилося. Дора відсахнулася, коли в кімнату влетіла злякана волохата істота.
— Врятуйте, допоможіть! — пискнула вона і шуснула під ліжко. — За мною женуться космічні пірати!
Дора спершу розгубилася, а коли трохи оговталася, то зачинила вікно, увімкнула ліхтарик і теж залізла під ліжко.
Ліхтар висвітлив яскраво-зелену шовковисту шерсть, дуже схожу на траву. Істота підвела голову і розплющила одне величезне жовте око. Усе її обличчя було заховане під трав’янистою шерстю.
— Ти хто? — запитала дівчинка, опустивши ліхтар.
Тоді істота розплющила друге жовте око й пильно поглянула на Дору. Дівчинці на мить здалося, що істота читає думки й бачить усе, що в неї всередині.
— Ти погано перетравлюєш їжу, — сказала істота.
— Так, — здивувалася Дора. — Я дуже сильно хворіла й мені давали гіркі ліки, після яких іноді болить живіт.
— Ось, — істота висмикнула із себе якісь травинки та квіточки і простягнула дівчинці. — З’їж це.
