Іграшки чекають

Кожен ранок в дитсадку здавався святковим: вихователі посміхалися і готувалися до зустрічі з дітьми, іграшки, що за ніч встигали скучити за малечею і з нетерпінням поглядали у вікно, навіть рослини на підвіконні розправили листячко і квітли щосили.

От і цього разу день обіцяв бути сповненим цікавих подій, ігор, занять. Кімнати поступово наповнював дитячий гамір. Але одного хлопчика у дитсадку так і не дочекались.

Михась прокинувся вранці з поганим настроєм і вмовив маму не вести його до дитячого садка.

― Мамо, залиш мене сьогодні вдома!

― Але чому, любий? ― дивувалася мама.

― Тому що я хочу сьогодні відпочити, ― відповідав їй Михась.

― Добре, але з ким же ти залишишся вдома? Адже мені сьогодні треба йти на роботу, ― продовжувала дивуватись мама.

― А давай і ти сьогодні залишишся вдома, разом відпочинемо, ― запропонував хлопчик.

― Добре, я сьогодні попрошу вихідний, але май на увазі, що грошей мені за мій відпочинок ніхто не дасть, і смаколиків я не зможу тобі сьогодні купити.

― Домовились, сьогодні обійдемося без ласощів!

А тим часом улюблена Михасева іграшка в дитячому садку, не дочекавшись хлопчика, дуже засмутилася. Поки інші іграшки гралися з дітками, вона сиділа в куточку і сумувала. Їй було дуже прикро, що гратися з нею немає кому.

А хлопчик не поспішаючи поснідав, подивився мультики, погрався іграшками і... раптом занудьгував. Мама вдома готувала їжу, прасувала одяг, займалася прибиранням, тож їй ніколи було розважати Михася.

А в садочку життя вирувало. Після сніданку всі діти майстрували подарунки для своїх батьків, а потім гуляли на свіжому повітрі. А як же приємно і сонячно було на вулиці! Свіже повітря, рухливі ігри, сонечко ― краса!

І тільки Михась і його іграшка сумували. Один ― вдома, інша ― в дитячому садку. Хлопчику було нудно сидіти вдома, а надвір мама не могла з ним вийти, бо займалася хатніми справами. І Михасевій іграшці теж було нудно без хлопчика. Вона так чекала на нього!

Увечері всіх дітей батьки забрали додому. Іграшки попрощалися з малюками і в радісному передчутті залишилися чекати наступного ранку. І тільки Михасева іграшка ледь не плакала, адже вона не знала, чи прийде її друг у садочок наступного дня.

Коли ввечері Михась попросив у мами цукерок, вона відповіла йому:

― Ні, любий, сьогодні цукерок не буде, адже грошей на них я не заробила, поки була з тобою вдома. Зате сьогодні в садочку у вас були цукерки й печиво на підвечірок, але ти вирішив залишитися вдома. Напевно й іграшки без тебе там нудьгували.

― Напевно, ― сумно промовив хлопчик. ― Завтра я обов'язково піду в садочок і більше не буду його пропускати. Вдома весело тільки на вихідних, коли ми всі відпочиваємо. А сьогодні мені було дуже нудно, адже ти була зайнята, і сумно, бо цукерок не було. Та й за своєю іграшкою в дитсадку я теж скучив.

Наступного ранку Михась прокинувся і швидко зібрався в садочок. Коли іграшка побачила хлопчика, її оченята радісно заблищали. Їхня зустріч була такою щирою і доброю, ніби зустрілися найближчі друзі.

Весь день у садочку Михасику та його іграшці було весело, цікаво та радісно. А мама тим часом змогла попрацювати і ввечері порадувати Михася смачними гостинцями.

Запитання до казки для розвитку емоційного інтелекту дитини:

1. Чому Михасева іграшка в дитячому садку була засмучена?
2. Чому хлопчик був засмучений, коли не пішов до дитячого садка?
3. Чому в дитсадку було весело й цікаво?
4. Чому Михась занудьгував вдома?
5. Що вирішив хлопчик і чому? Нехай дитина поміркує над цим.

Відкрийте всі таємниці нашого чарівного лісу!

Бібліотека авторських "Живих казок" чекає на вас!
Сотні корисних історій для розваг і розвитку дітей.
Перегляньте наші казкові ТАРИФИ — вони вас приємно здивують.
Подаруйте дітям радість, задоволення і користь!