Їжачок і темрява

У темному-темному лісі жив їжачок, який дуже боявся темряви. Навіть у світлу пору в лісі було похмуро, а з настанням ночі їжачкові ставало так страшно, що він ховався в кущах і міцно заплющував очі.

Їжачкові весь час здавалося, що в темряві на нього чатує небезпека. Він думав, що з настанням ночі прокидалися привиди, які могли його налякати. А ще йому здавалося, що в темряві хтось несподівано міг сказати страшне «Бу!» або «Ахаха!».

Звичайно ж, нічого такого насправді не було. Усе це відбувалося лише в уяві нашого героя. Але їжачок цього не знав. А ще він не знав, як перемогти свій страх, адже в темряві йому доводилося жити більшу частину часу.

Якось кущику, в якому ховався їжачок, набридло дивитися, як наш герой вночі тремтів від страху, тому вирішив йому допомогти:

–– Чому ти боїшся темряви?

–– Бо в ній з'являються різні привиди та інші жахіття, –– відповів їжачок.

–– Ні, привиди та жахіття народжуються лише у твоїй уяві, а в темряві їх немає, –– заперечив кущик.

–– Але звідки тоді в лісі такі дивні звуки вночі? Ніби хтось ходить, шурхотить листям і тихо завиває.

–– Листям шарудить вітер, а завивають на тому кінці лісу вовки. Але це не означає, що тобі слід їх боятися, ти в безпеці. Цей страх існує тільки у твоїй голові, а насправді в темряві немає нічого страшного. Не віриш?

Їжачок похитав головою.

–– Тоді заплющ очі й уяви, що ти на безлюдному острові, –– продовжив кущик і сильно затряс своїм листям.

Раптом їжачок здригнувся від несподіванки і голосно закричав.

–– Чого ти зараз злякався? –– уточнив кущик.

–– Мені здалося, що на безлюдному острові за мною полює великий хижий звір, тихо пробираючись по листю, –– боязко відповів їжачок.

–– Припустимо. А тепер уяви, що ти зараз засмагаєш на сонечку, а поруч приємна морська водичка, –– сказав кущик і знову сильно зашурхотів своїм листям. –– А тепер тобі страшно?

–– Зовсім ні, –– несподівано для себе відповів їжачок. –– Мені здалося, ніби я засмагаю на сонечку під шум хвиль.

–– Ось бачиш, в обох випадках працювала лише твоя уява, хоча я два рази створював один і той самий шум. Адже ніякого безлюдного острова і пляжу насправді не було. А ти один раз злякався шуму, а один раз –– ні. Так і з темрявою. У ній немає нічого страшного, а ось у твоїй уяві можна побачити багато різних далеко не завжди приємних картинок.

Відтоді їжачок перестав боятися темряви.

Тепер, коли наставала ніч, він просто не думав про привидів і не уявляв нічого страшного. Замість цього лягав біля кущика, накривався ковдрочкою і солодко засинав під шум лісового вітру.

Тепер ліс не здавався йому таким страшним! А якщо в його уяві раптом з'являлися жахіття, то одразу ж думав про щось приємне.

Запитання до казки для розвитку емоційного інтелекту дитини:

1. Чому їжачок боявся темряви?
2. Покажи, як він поводився, коли наставала ніч.
3. Хто і як допоміг їжачкові перестати боятися темряви?
4. Чому в темряві немає нічого страшного? Нехай дитина поміркує над цим.
5. Як ти поводитимешся, якщо наступного разу тобі щось страшне привиділося в темряві?

Відкрийте всі таємниці нашого чарівного лісу!

Бібліотека авторських "Живих казок" чекає на вас!
Сотні корисних історій для розваг і розвитку дітей.
Перегляньте наші казкові ТАРИФИ — вони вас приємно здивують.
Подаруйте дітям радість, задоволення і користь!