Хатинка-чепуринка

В густому чарівному лісі стояла собі примхлива Хатинка на курячих ніжках. І жила в ній чепуруха Баба Яга. Щодня вона щось мила, чистила, підмітала, та тільки Хатинка все одно була чимось та невдоволена. –– Ось тут крихту забула прибрати, ось тут погано витерла, а там ще бруд залишився, –– тільки й чула Баба Яга від своєї причепуреної Хатинки. Баба Яга слухала буркотливі зауваження своєї Хатинки і знову бралася за справу –– чистоту наводити. Так увесь день і минав. Ні на що більше часу й сил не залишалося. Набридло Бабі Язі весь час тільки й робити, що годити своїй Хатинці. Якось кинула вона віник на підлогу і голосно крикнула: –– Хочеш чистоти, мети сама, а я піду в ліс гуляти, гриби збирати та квітами милуватися! –– Ну й іди геть, стара! Можеш більше не повертатися, без тебе проживу, –– відповіла Хатинка на курячих ніжках. Пішла Баба Яга, а Хатинці сумно без неї стало. День минув, інший, а Яга не поверталася. На третій день Хатинка стала кликати свою хазяйку. –– Приходь додому, бабусю, приходь! Мені тут погано без тебе, більше не буду змушувати тебе цілий день тільки прибиранням займатися.