Коротун

Жив собі у тропічному лісі бегемот Коротун. Попри своє ім'я, він був великим, сильним і розумним. Але при цьому наш герой був неймовірно самотнім. У нього не було жодного друга –– ніхто не хотів із ним спілкуватися. Чому? А все тому, що бегемот грубіянив навколишнім і вважав себе кращим за всіх на світі. Він думав тільки про себе, ніколи не допомагав іншим і не помічав чужі проблеми. Якось прогулюючись берегом річки, бегемот помітив крокодила, який плакав і дивився на воду. З цікавості Коротун підійшов до нього і запитав: –– Чому ти плачеш? –– Я плачу, бо мені самотньо, –– відповів крокодил. –– Ніхто не хоче бути моїм другом через те, що я маю страшний вигляд. У цей момент Коротун уперше усвідомив, що сам зараз у точно такій самій ситуації. Він зрозумів: якщо не змінить своє ставлення до інших, то залишатиметься самотнім усе життя. І тоді в нього виникла ідея. –– Знаєш, –– почав бегемот, –– я теж почуваюся самотнім. Але я зрозумів, що до інших треба ставитися так, як хочеш, щоб чинили з тобою. Якщо ніхто не хоче бути твоїм другом через твою зовнішність, значить, вони нічого не розуміють у дружбі!