Лісові гноми
Давним-давно, коли земля була вкрита густими лісами, у них жили лісові гноми. Ці дивовижні істоти мали бороди із зеленого моху та яскраві шапочки. Хатки вони облаштовували в пеньках і великих грибах, збирали ягоди, вирощували овочі та ловили рибу. Їхнє життя було спокійним і розміреним.
Але якось на поселення гномів налетів страшний ураган. Він зруйнував будиночки, вирвав дерева з корінням і спустошив річки, залишивши тільки голу землю. Гномики посумували й розбрелися хто куди в пошуках нового житла.
Старий мудрий гном Віллі зібрав кілька мешканців лісу і вирушив у дорогу. Друзі довго блукали казковою країною, ночували просто неба, а їхні животики бурчали від голоду. Коли сили вже були на межі, гноми забрели в дивовижне місце — Долину чудес.
Там росли величезні гриби, які гномики одразу ж облаштували під свої будиночки. Уперше за довгий час вони спали в теплі та затишку.
Вранці на них чекав ситний сніданок. У центрі долини росло диво-дерево, яке дарувало різноманітні плоди: кавуни, вишні, банани, ягоди і навіть іноді цукерки. Потрібно було лише потрясти гілки, і їжа падала на землю.
Біля дерева текла диво-річка з кришталево чистою водою. Гномики вмивалися, дивлячись, як у дзеркало, на свої відображення. Надвечір річка підіймала велику хвилю і викидала на берег рибу — чудову вечерю для гномів. Вони смажили рибу на багатті, а після вечері лежали на травичці й милувалися зірками.
