Майстерня тепла

У далекій-далекій країні, де сонце світить яскравіше, ніж зазвичай, а вітер рясніє різнобарвними пелюстками, жив собі незвичайний юнак зі звичайним ім'ям –– Іван. Його мудрість не знала меж, тож люди часто зверталися до нього за порадою, щоб віднайти у своїх серцях мир і спокій. Якось прекрасного літнього дня, коли розквітали галявини, а птахи виспівували свої рулади, Іван вирушив у глибину лісу. Він шукав особливе дерево, відоме тільки йому. Подейкували, що листя того дерева від дотику ставало золотим і могло заспокоювати навіть найбільш зневірені та занепокоєні серця. Подолавши хащі, Іван вийшов на берег невеликого озера з кришталево світлою водою. На березі росло те саме особливе дерево –– високе й шляхетне, немов зберігало в собі мудрість і спокій.