Маленька помічниця

Жила собі на світі комашка-сонечко, яка з любов'ю ставилася до себе та навколишнього світу. Попри те, що наша героїня була маленькою, вона ніколи не вважала свій зріст, вагу та розмір якимось недоліком. Вона завжди говорила: «Я роблю все, що в моїх силах, а сил у мене вистачає, щоб робити цей світ кращим!» Сонечко було небайдужою істотою. Комашка якщо бачила десь шматочки сміття, то прибирала їх, слідкуючи за чистотою. Якщо бачила, що якась квіточка засихала, то носила для неї росинки, доки та не оживала знову. Якщо хтось потребував її допомоги, і вона могла допомогти, то завжди з радістю робила це. Бо вона знала, що планета –– її рідний дім. І що чистіше і затишніше буде в ньому, то радісніше і приємніше житиме на світі сонечко... Якось наша героїня потрапила під сильний дощ і намочила свої крильця. Вони виявилися в неї настільки мокрими й важкими, що вона не могла навіть зрушити з місця. Після кількох марних спроб злетіти сонечко аж заплакало від безсилля. Та її почула маленька гусеничка.