Маленькі і велетень
Жили собі на світі маленькі чоловічки, які подорожували світом на паперовому кораблику. Багато всього вони побачили, багато чому навчилися за час свого плавання. Але найголовніше — вони стали сильні духом і відкриті серцем.
Якось маленькі чоловічки пропливали повз скелі і почули чиїсь крики про допомогу. Придивилися вони й побачили, як величезна брила придавила велетня.
–– Допоможіть! –– кричав він.
Маленькі чоловічки дуже здивувалися, що такий великий і сильний велетень потребував допомоги, але біля нього зупинилися і вийшли на берег.
–– Ми постараємося допомогти тобі, потерпи трохи! –– крикнули йому маленькі чоловічки і дружно взялися за брилу.
Вони напружили всі свої сили і вмить звільнили велетня від тиску брили.
–– Дякую вам дуже! –– вигукнув велетень. –– Як вам, маленьким істотам, вдалося зрушити з місця таку величезну брилу?
–– Просто ми вірили у свої сили і не сумнівалися, що зможемо допомогти тобі. До того ж ми діяли дружно, а разом ми ще сильніші, –– відповіли йому маленькі чоловічки, задерши свої носики до неба. –– Ми більше здивовані, чому ти, такий великий велетень, завчасно опустив руки і перестав боротися з брилою?
