Мавпочка-мрійниця

Жила собі на світі маленька допитлива мавпочка Клава. Їй так подобалося наслідувати людей, що вона дуже хотіла стати людиною. –– А навіщо тобі ставати людиною? –– запитував її тхір Тягучка. –– Щоб стати всемогутньою, –– відповідала мавпочка. –– Але хіба люди всемогутні? –– не відставав Тягучка. –– Звичайно! Просто деякі самі себе обмежують багато в чому. Клава покружляла з гребінцем перед дзеркалом, а потім заявила: –– Залишилося тільки навчитися по-людськи розмовляти. –– Навіщо? Щоб у твоїй мові теж були погані слова? –– Чому обов'язково погані? Люди і хороші слова говорять. –– Так, але я часто чув, як люди говорили лайливі слова, які навіть повторювати не хочеться, –– заперечив тхір. –– Ну кожен сам вирішує, що йому говорити. Я от не хочу псувати свою мову, тому поганих слів говорити не буду. Навчуся говорити по-людськи і не вимовлю жодного лайливого слова! –– гордо заявила Клава.