Мій обов'язок

Жили собі в давні часи маленький хлопчик і його старий дідусь. Хлопчик, як і всі діти, був сповнений енергії та нестримної цікавості, а дідусь був мудрим і розважливим. Він знав багато старовинних історій і завжди дивував онука своїм життєвим досвідом. Щовечора, сідаючи біля яскравого багаття, він розповідав хлопчикові дивовижні історії. Багато разів дідусь говорив онукові про значення поваги до старших. –– Повага –– це чарівний еліксир, який має дивовижні властивості і допомагає будувати гармонійні стосунки з оточенням. –– Дідусю, а розкажи мені казку, –– просив у відповідь хлопчик. І тоді дідусь розповідав про те, як колись у селі жив один хлопчик, який не вмів поважати старших. Він був неслухняним, здатним на грубощі з батьками і вчителями. А ще насміхався над літніми людьми, які намагалися напоумити його. Якось, коли хлопчик заблукав у лісі, побачив, що вовки вийшли на полювання. Непослух злякався, завмер на місці і став благати про допомогу пошепки. І тут з'явилася старенька бабуся, над якою він колись сміявся.