Місяць і Сонце
Споконвіку Місяць і Сонце працювали злагоджено, як годиться –– кожне світило у свій час. Але якось Місяцю захотілося попрацювати вдень.
–– Сонце, а давай з тобою поміняємося місцями. Ти попрацюєш вночі, а я буду світити вдень. Дуже мені хочеться подивитися на активних людей. А то я завжди працюю тільки тоді, коли вони сплять, –– запропонував Місяць.
–– Добре, спробуймо, –– погодилося Сонце.
Наступного ранку замість Сонця на небі зійшов Місяць. Став він світити щосили, але світліше від цього не ставало.
Багато людей проспали через те, що за вікном була темрява. А потім подивилися вони на годинник і здивувалися, чому ж Сонця досі немає. Стали панікувати, адже на вулиці було темно, попри яскравий місяць угорі. Ніхто не хотів працювати в темряві, всі хотіли спати.
Розійшлися люди по домівках Сонця чекати. А коли воно зійшло, за годинником належало спати. Ніч, а Сонце зійшло –– дивувалися люди. Але роботу знову ніхто не вийшов — всі спали.
–– Так справа не піде, –– заявило Сонце. –– Люди не звикли не спати вночі, тому моя робота їм у цей час не потрібна. А твого світла не вистачає, щоб працювати вранці та вдень. Спробуймо працювати одночасно.
