Мовчазна квіточка

Жила собі на світі маленька цікава комашка. Вона дуже любила знайомитися з різними квіточками. Але, на її превеликий жаль і подив, вони були не надто привітні з комашкою. Якось комашка побачила в траві красиву, але сумну квітку і обернулася до мами. ― Матусю, чому всі квіточки мовчать? Адже вони теж живі! ― Вони не мовчать, просто ми не розуміємо їхньої мови, ― ласкаво відповіла мама. ― Але ж вони можуть спілкуватися з нами? ― А ти придивись до неї, ― вказала мама на самотню квіточку. ― Бачиш, зараз вона спить, бо її пелюстки закриті. Тому квіточку краще не турбувати. Коли вона прокинеться, то розкриє пелюстки назустріч променями сонця і матиме гарний настрій. ― Як чудово! ― вигукнула маленька комашка. ― А коли їй погано, що вона робить? ― Тоді вона просить пити, ― відповіла мама. ― Ти одразу це зрозумієш, якщо побачиш у квіточки зів’ялі листочки і виснажену стеблину. А ще навколо неї буде суха земля Раптом комашечка помітила в самотньої квітки засохлий листочок на стеблі. Тоді вона полетіла до річки і принесла їй водички у малесенькому відерці. А потім іще і іще. Аж доки квіточка не напилася і радісно не захитала приязно своєю голівкою.