Мильні бульбашки
Дівчинка Галинка дуже любила мильні бульбашки. Їй подобалося спостерігати, як вони літають, виблискують на сонечку, а потім лускають і перетворюються на дрібні бризки.
Але одна бульбашка виявилася чарівною і не луснула. Галинка дуже здивувалася і почала спостерігати за нею.
Спочатку та полетіла до квіточки і привіталася з нею, потім сіла на травичку, підстрибнула і знову полетіла. Коли Галинка підійшла ближче, то побачила, що крізь мильну бульбашку все має інший вигляд. Начебто стає яскравішим і збільшується.
― Хочеш, я полечу на небо і принесу для тебе справжню зірочку? ― запропонувала Галинці мильна бульбашка.
― Звичайно хочу! А хіба ти зможеш так високо злетіти?
― Зможу, я ж он яка легка!
Полетіла мильна бульбашка високо-високо в небо і повернулася не одна, а з маленькою зірочкою. Побачила Галинка справжню зірку і аж руками сплеснула.
― Яка ж вона яскрава і гарна! А можна мені з вами полетіти в небо?
― Ні, Галинка, ти надто важка і в тебе немає крил, щоб злетіти, ― відповіла мильна бульбашка.
― Зате я можу розповісти тобі безліч дивовижних історій про небо, місяць, сузір’я. А ти лягай у своє ліжечко і слухай, ― запропонувала зірочка.
