Найкрасивіша ялинка

Сьогодні у Дракончика важливий день. Він уперше в житті готувався зустрічати Новий рік. Чому вперше? Бо Дракончик з'явився на світ кілька місяців тому, отже, для нього це свято було новим. ― Ух ти! Яке гарне зелене дерево! ― захоплено вигукнув Дракончик, побачивши ялинку. Він наблизив мордочку до вічнозеленої лісової красуні, щоб понюхати її, і вколов носика. ― Ай, яка ти сувора! ― ображено насупився. ― Малюк, ця ялинка для тебе. Незабаром ми будемо зустрічати Новий рік, ― сказала мама, заглянувши до сина. ― Ось тільки іграшок у нас немає, щоб прикрасити її. ― А чому немає іграшок? ― засмутився Дракончик. ― Тому що ми з татом давно виросли і, поки ти в нас не народився, ми не встановлювали новорічну ялинку. Тож іграшки теж не були нам потрібні. ― І чим же нам тепер її прикрашати? ― сумно зітхнув малюк. ― Давай що-небудь самі змайструємо, ― запропонувала мама. ― У мене є стрічки, палички і вата. Ось із них і зробимо прикраси на ялинку.