Не в грі

Жила собі на світі черепаха, яка ходила у звіриний садок і любила гратися там з іншими вихованцями. Хоч наша героїня була найповільнішою в групі, зате у неї було багато інших переваг. Всі її любили і гралися з нею.

Але якось звірята вийшли на прогулянку і вирішили посміятися над черепашкою.

–– А давайте не будемо з нею сьогодні гратися! –– раптом запропонував їжачок.

–– Давайте! –– підтримало його мишеня.

–– У нас є свої секрети, а ти від нас відійди. Сьогодні ти з нами не в грі, –– сказало білченя черепасі.

–– Як же так, ви ж мої найкращі друзі, –– засмучено промовила черепашка і заплакала. –– Адже я так хотіла з вами погратися!

Раптом до нашої героїні підійшов розважливий зайчик зі старшої групи.

–– Та не плач ти!

–– Але мені прикро, що мої друзі так зі мною вчинили, –– відповіла черепашка.

–– Хіба не бачиш, що їм цікаво спостерігати за твоєю реакцією? Насамперед слід було б повідомити своїм друзям, що тобі не подобається, коли вони так поводяться з тобою.

–– Виходить, мені потрібно відразу їм говорити, якщо мені не подобається, як вони до мене ставляться? –– уточнила черепаха.

–– Звичайно! –– погодився зайчик. –– А ще навчися не звертати увагу, коли тебе дражнять. Тоді їм стане нецікаво це робити.

–– Добре, наступного разу спробую.

–– А найголовніше знаєш що?

–– Що? –– з цікавістю перепитала черепаха.

–– Навчися займати себе самостійно, навіть коли навколо тебе багато інших звірят, –– відповів зайчик. –– Якщо ти придумаєш для себе цікаве заняття, то твої друзі обов'язково зацікавляться і самі підійдуть до тебе.

–– А чим я можу себе займати?

–– Можеш придумати свою гру або якусь казку. А можеш взяти аркуш паперу і скласти з нього цікаву фігурку. Головне, займайся тим, що тобі цікаво, незалежно від того, чи беруть твої друзі участь у цій грі.

–– Добре, дякую, –– відповіла черепашка і вирушила до пенька прикрашати його.

Побачили їжачок, білченя і мишеня, що їхня подружка більше не плаче і займається своїми справами, і вирішили підійти до неї.

–– А що ти робиш? –– запитав їжачок.

–– Прикрашаю пень листям, камінчиками та гілочками, щоб він був веселим і красивим, –– відповіла черепаха.

–– А можна і нам приєднатися до твоєї гри? –– запитало білченя.

–– Я навіть не знаю, чи хочу тепер гратися з вами, –– відповіла черепаха. –– Бо мені дуже не сподобалося, як ви сьогодні поводилися. А зараз мені й так весело.

–– Вибач нам, –– вигукнуло мишеня.

–– Добре, –– відповіла наша героїня і обійняла своїх друзів.

Відтоді черепашка більше не ображалася на тих, хто не хотів із нею гратися. Адже тепер вона вміла самостійно займати себе цікавими іграми. А її друзі більше ніколи не ображали її.

Запитання до казки для розвитку емоційного інтелекту дитини:

1. Чому друзі не захотіли гратися з черепашкою на початку казки?
2. Зобрази, як вона відреагувала на це.
3. Хто і як напоумив черепаху?
4. Перерахуй, що треба робити, якщо друзі дражнять тебе і не хочуть із тобою гратися.
5. Як вважаєш, чому друзі підійшли до черепахи, коли вона прикрашала пеньок? Які емоції вона при цьому відчувала?

Відкрийте всі таємниці нашого чарівного лісу!

Бібліотека авторських "Живих казок" чекає на вас!
Сотні корисних історій для розваг і розвитку дітей.
Перегляньте наші казкові ТАРИФИ — вони вас приємно здивують.
Подаруйте дітям радість, задоволення і користь!