Нехитра лисичка
Жили в одному казковому лісі зі своїми татами й мамами вовченятко і лисичка, поки що не знайомі одне з одним.
Лисичка Аля жила в родині лисиць-хитрунів. Її мама і тато звикли всіх обманювати, щоб домогтися вигоди. Всі лісові звірі вже знали, що мати справу з лисами — це бути обдуреними.
Однак лисичка Аля була не така. Її з раннього дитинства відрізняла незвичайна чесність. Вона могла розповісти зайчику, що її мама-лисиця нікуди не пішла, а сховалася за деревом. І зайчисько щодуху тікав.
А ведмедю повідомити, що тато зібрався виманити в нього мед. І ведмідь вживав заходів.
Загалом вона все псувала своїм родичам. Тато-лис і мама-лисиця дуже сердилися на Алю за чесність. Вони ніяк не могли навчити її хитрувати, вивертатися і прикидатися.
— Що ж ти за лисиця така неправильна?! — гнівався тато.
— Вона ще маленька, — виправдовувала доньку мама. — Вона підросте й обов’язково навчиться хитрувати.
