Несподівана дружба
Гусак, який жив біля теплої африканської річки, побачив у піску на березі самотнє яйце. Він своїм великим і сильним дзьобом почав штовхати яйце в бік свого гнізда.
— Привіт! — крикнув гусаку його сусід, чорнодзьобий ібіс. — Що ти робиш?
— Та ось яйце загубилося, кочу в гніздо, — відповів гусак.
— А ти впевнений, що це гусяче? — ібіс повів із боку в бік своїм довгим тонким дзьобом. — Може, це яйце крокодила?
— Та ні, ти що! — запевнив гусак. — Крокодил величезний, і яйця крокодилячі такі ж самі!
— Ну гаразд, — відступився ібіс. — Я побіг!
Гусак тим часом докотив яйце до гнізда.
— Що це? — запитала його дружина-гуска, яка висиджувала гусенят.
— Схоже на наше яйце! Ну ж бо, покажи наші!
Гуска трохи посунулася. Справді, яйце за розміром, формою і кольором було дуже схоже на гусяче. Таке ж овальне, гладке, біле. Гусак підкотив його до решти й гуска накрила всі яйця своїм тілом.
Через кілька днів яйця почали попискувати й постукувати. Гуска покликала гусака. Удвох вони із нетерпінням чекали появи гусенят. Ось одне яєчко тріснуло, потім відколовся шматочок шкаралупки і з’явилася жовта голівка із зеленуватим дзьобиком.
