Півник і горобчик

В одному селі жив собі поважний півник. Він вважав себе головним півнем на селі і ніхто з місцевих тварин і птахів з ним не сперечався, чому він страшенно радів. Якось поруч з півником пролітав горобчик і, побачивши розсипану пшеничку, сів і почав клювати на землі зернятка. Глянув на це півник скоса і давай гнати непрошеного гостя. А горобчик виявився сміливим і нікуди летіти не збирався. Ще сильніше розлютився півник і почав голосно кукурікати. ― А ну йди звідси, тут моя територія! ― Чому це твоя? ― здивувався горобчик. ― Тому що я тут головний! ― гордо заявив півник. ― А хто тобі сказав, що ти тут головний? ― Я сам так вважаю, і ніхто не сміє мені заперечувати! ― А я так не вважаю. Я заперечую! ― засміявся горобчик. ― Це з якого ж дива? ― раптом здивувався півник. ― Ти навіть літати не вмієш, який же ти головний. У тебе немає свободи пересування. Я ж можу полетіти, куди захочу! ― Ну і що. Зате я вмію будити людей своїм криком. І всі встають зі своїх ліжок, коли почують мене!