Портрет жирафчика

Жив собі на світі чудовий іграшковий жирафчик, у якого була не менш прекрасна хазяйка –– маленька дівчинка. Вона дуже любила свою іграшку, але не вміла берегти її. А жирафчик ніяк не міг пояснити, що він теж любить її, тому не хоче опинитись у Країні зламаних речей. У цю незвичайну країну потрапляли всі зламані речі та іграшки, які назад уже не поверталися. Жирафчик любив гратися з дівчинкою, але вона не завжди робила це дбайливо. Їй було цікаво розбирати, відкручувати, щось висмикувати. Тому якось у іграшки відпало одне вушко, потім –– друге. А коли у жирафчика зламався хвостик, то мама дівчинки забрала іграшку, щоб відправити її до Країни зламаних речей. Бідолашний маленький жирафчик –– як же він страждав від думки про швидку розлуку зі своєю любою хазяйкою! Але ще більше засмучувалася дівчинка, адже ця іграшка була її найулюбленішою. –– Жирафчику час іти, –– говорила мама. –– На нього чекає Країна зламаних речей. –– Але, може, не відпустимо його? –– плакала дівчинка.