Потрібна зірочка

Жила собі в небі маленька зірочка Лорена. Щоночі разом з усіма зірками вона виходила на небосхил і запалювала в собі світло. Так робили всі зірки з прадавніх часів. «А що буде, якщо я не буду світити? — подумала якось Лорена. — А раптом у мене немає настрою або я втомилася? Чи просто не хочу світити?». І ось якось вночі Лорена вийшла на небосхил, але світло не увімкнула. Навіщо? Адже стільки світла від інших великих зірок. А вона зовсім маленька, ніхто й не помітить. — Ти що, захворіла? — раптом запитала її велика зірка Нателла, торкнувшись чола Лорени своїм променем. — Ні, — відповіла Лорена, ухиляючись від променя. — Просто не хочу світити. Нас, зірок, і так багато. Нехай хтось світить замість мене. — Але так не можна, Лорено! — переконувала її Нателла. — Ми, зірки, для того й потрібні, щоб світити! — Але навіщо? — не вгамовувалася маленька Лорена. — Кому все це потрібно? — Дивись! — показала велика Нателла на крихітну блакитну планету, що зветься Земля. — Там живуть люди. І птахи. І звірі. Для них ми й сві