Про конячку

Жила собі на світі чудова маленька конячка, яка завжди і в усьому погоджувалася з усіма. Не тому, що в неї не було своєї думки, а тому, що дуже вже хотіла всім подобатися. Вона дуже боялася критики і осуду з боку оточення, тому тримала свою думку при собі і ні з ким ніколи не сперечалася. Але над нею лише сміялися, бо вважали, що раз вона в усьому погоджувалася з усіма, значить, своєї думки у неї не було. Якось наша героїня захотіла спати, а друзі в цей момент покликали її гуляти. Спочатку вона за звичкою погодилася з ними, а потім зрозуміла, що сил на прогулянку в неї не було, тому вперше в житті заперечила своїм товаришам. –– Ні, мабуть, сьогодні я не піду з вами. –– Як же так! Ти що, нам відмовляєш? –– здивувалися друзі. –– Не відмовляю. Але не сьогодні, –– боязко відповіла конячка. –– Ну раз не відмовляєш, підемо гуляти, –– наполягали друзі. –– Я спати хочу!