Раз, два, три — засни!

Жила собі на світі дівчинка Наталка, яка не вміла швидко засинати. Щойно вона лягала у своє ліжечко –– сон десь тікав. Наталка довго переверталася з боку на бік. І що більше часу без сну минало, то більше вона починала крутитися. А коли їй ставало нудно й сумно лежати у своєму ліжечку, дівчинка починала пхикати і плакати.

–– Наталю, чому ти не спиш? –– запитувала її мама.

–– Не знаю, –– відповідала дівчинка.

–– Тебе щось турбує?

–– Не знаю.

–– А чому плачеш?

–– Не знаю...

Якось Наталка, як зазвичай, перед сном скупалася у теплій водичці, вдягла улюблену піжамку і вмостилася у своєму ліжечку. Довго не могла заснути, переверталася з боку на бік, поки раптом не почула чийсь шепіт.

–– Привіт!

–– Хто тут? –– спочатку злякалася дівчинка.

–– Я хмаринка сну. Прийшла, щоб допомогти тобі швидше зануритися в приємний і міцний сон.

–– Привіт! А хіба можна навчитися швидко засинати? –– здивувалася Наталка.

–– Звичайно! –– запевнила її хмаринка. –– Ти готова спробувати?

–– Із задоволенням!

–– Тоді розслабся і ні про що не думай. Зосередься лише на своєму диханні. Зроби глибокий вдих животом через ніс, дорахуй про себе до трьох, а потім зроби повільний-повільний видих через рот. Повтори хоча б ще дев'ять разів. Але якщо захочеш, роби цю дихальну вправу стільки скільки завгодно, доки остаточно не розслабишся й не заснеш.

Послухала Наталя хмарку сну, глибоко вдихнула, повільно видихнула, а потім відчула себе набагато спокійніше.

–– Якщо після дихальної вправи тобі не вдалося одразу заснути, порахуй про себе від ста до одного, –– порадила хмаринка.

–– Тобто потрібен зворотний відлік? –– уточнила дівчинка.

–– Правильно! –– підморгнула хмаринка.

–– Сто, дев'яносто дев'ять, дев'яносто вісім, дев'яносто сім, дев'яносто шість, дев'яносто п'ять...

Коли Наталка дорахувала до одного, то відчула приємне розслаблення. Їй уже не хотілося перевертатися з боку на бік.

–– Ти все ще не спиш, але нічого страшного, –– прошепотіла хмаринка сну і ласкаво погладила дівчинку по спині. –– Ти в безпеці, твої батьки поруч, твій дім піклується про тебе, все добре. Лежи із заплющеними очима й уявляй, як теплий водоспад омиває твоє тіло, а сонечко приємно зігріває тебе. Щойно я скажу: “Раз, два, три — засни!”, ти поринеш у приємний і міцний сон. Отже, раз, два, три, Наталко, засни!

Щойно хмаринка сну вимовила останню фразу, дівчинка з усмішкою на обличчі прикрила очі й занурилася в чудовий сон.

Відтоді, коли Наталка приймала ванну і лягала у своє ліжечко, вона більше не переверталася подовгу з боку в бік. Тепер вона знала, як можна швидше і приємніше засинати.

Запитання до казки для розвитку емоційного інтелекту дитини:

1. Як думаєш, чому Наталка на початку казки не вміла швидко засинати?
2. Які емоції вона при цьому відчувала, коли довго крутилася у своєму ліжечку?
3. Хто і як допоміг дівчинці навчитися швидше засинати?
4. Перерахуй три вправи, які ти будеш застосовувати, коли довго не спиться.
5. Які емоції Наталка відчувала наприкінці казки? Чому?

Відкрийте всі таємниці нашого чарівного лісу!

Бібліотека авторських "Живих казок" чекає на вас!
Сотні корисних історій для розваг і розвитку дітей.
Перегляньте наші казкові ТАРИФИ — вони вас приємно здивують.
Подаруйте дітям радість, задоволення і користь!