Різні крапки

Жили собі дві крапки, не схожі одна на одну. Одна була обережною і трохи неповороткою, а друга ― веселою і дуже рухливою. Крапки весь час одна з одною сперечалися, кому стояти наприкінці речення, тому вставали одна за одною. Всередині речення ставати ж не можна було, бо це вже були б два речення, та й сенс не завжди вдавалося б зберегти. Якось веселій крапці захотілося змінити зачіску –– щоб мати довге волосся і хоч якось відрізнятися від своєї неповороткої подруги. І коли її волосся стало довгим аж до п'ят, Крапка змінила й ім’я –– стала називати себе Комою. Потім вона вирушила подорожувати по реченнях, зупинялася майже біля кожного слова, ніби милуючись собою. І раптом їй сяйнула думка... ― Крапко, нам більше не потрібно змагатися одна з одною, адже я можу відокремлювати за змістом слова в реченні, а ти ― завершувати його. Згодна?