Сім’я
Жили собі мама з татом і їхні діти: хлопчик Артур і дівчинка Ніка. Жили вони добре, тільки діти іноді сварилися між собою через іграшки чи місце за столом.
— Ви ж одна сім’я! — вмовляв їх тато. — Поступайтеся одне одному!
Але діти однаково продовжували змагатися.
— Що таке сім’я? — одного разу запитала в тата донька.
— Сім’я — це спілка людей, які об’єднуються подружніми, кровними або родинними зв’язками. Наприклад, ми з твоєю мамою вирішили створити сім’ю. Ми одружилися і народили вас із Артуром. Ми — ваша сім’я, ви — наша сім’я, ви з братом одне для одного — теж сім’я.
— А бабуся з дідусем? Вони теж наша сім’я — чи вже не наша? А інші бабуся з дідусем? Адже вони з нами не живуть.
Тато усміхнувся.
— Звичайно, вони теж наша сім’я. Адже одні бабуся і дідусь — це мама й тато твоєї мами, а інші бабуся і дідусь — це мої мама й тато.
— Чому ж вони не живуть із нами, якщо вони — наша сім’я? — запитувала донька.
— Мабуть, тому, що ми з мамою уже дорослі, а всі дорослі люди прагнуть створити свою власну сім’ю, народити своїх дітей, побудувати свій дім і посадити своє дерево.
— Ой, а в нас є своє дерево? — здивувалася дівчинка.
— Так, — усміхнувся тато. — Але знаєш, ми можемо посадити сімейне або родове дерево всі разом. І потім під ним збиратися щороку.
— Я посаджу це дерево! — раптом закричав Артур, який підслухав частину розмови.
