Снігове літо

Жив собі у Африці сумний самотній жираф. І був він таким нещасним, бо не мав друзів. Цілими днями він нудьгував і мріяв про дружбу. Та якось до нього підійшло симпатичне слоненя. ― Жирафе, мені так набридло бути самому, давай дружити! Який же щасливий був жираф, що у нього нарешті з'явився справжній найкращий друг! Тепер слоненя і жираф гралися весь час разом. І навіть мріяти почали разом. А мріяли вони про те, щоб побачити справжній сніг! ― Та який там в Африці сніг… ― сказав слоник. ― Так, тут занадто спекотно для снігу. Та й не було його тут ніколи досі, ― зітхнув жираф. ― Що ж нам тоді робити? Жираф зі слоником засумували. А потім вирішили покликати сніг і почали голосно кричати: ― Снігу, снігу, з'явись! Але сніг все не з’являвся. Та якось побачили вони верблюда, який тягнув пустелею трейлер з льодом і снігом із Антарктиди.