Співчутливе курча
В одному затишному селі жило собі маленьке курча, яке завжди і всім допомагало. Воно було дуже добрим і співчутливим, тому ніколи не відмовляло в допомозі тим, хто її просив. А ще воно було дуже довірливим і чесним. Проте не всі навколо нього були такими ж щирими та добрими.
Якось наше курчатко побачило на вулиці мишу з трьома мишенятами. Вони плакали й просили їжі у перехожих. Зупинилося біля них курча.
― Що ж ви плачете, чим я можу вам допомогти?
― Нам їсти нічого, зернятка потрібні, ― відповіла мама-миша.
― Добре, я зараз принесу вам зі своїх припасів, ― відповіло курчатко.
Поки наш герой йшов до свого будиночка, то всіх, кого він зустрічав на шляху, просив подбати про мишку з мишенятами.
― Поділіться з нею своїми зернятками. Ви не збіднієте, а мишка діток своїх нагодує.
До курчати прислухалися і несли мишці свої припаси. Наш герой теж поділився своїми зернятками. Миша була задоволена і ледве дотягла до будиночка все, що їй принесли.
Наступного дня курча побачило ту саму мишу в новій дорогій шубці. Вона покрутилася в ній, зняла, потім зібрала своїх діток і знову пішла просити милостиню.
