Сто перше бажання

Жила собі на світі дівчинка Настя, гарна і талановита. Вона вміла і співати, і танцювати, і малювати, любила книжки читати, шити і придумувати різноманітні ігри. Мабуть, не було такого заняття, яке б їй не подобалося. Усе їй було цікаво! Саме тому Настя часто не знала, чим же їй зайнятися. Адже і це вміла, і те робила чудово, і третє, і десяте... Часом дівчинка сама в себе питала: як же знайти стільки часу, щоб встигнути зробити все-все-все на світі або хоча б те, що вміє і любить? Якось Настя сиділа і сумувала, тримаючи в руках ручку. Дівчинці хотілося встигнути і книжку почитати, і з улюбленими іграшками пограти, і помалювати, і віршик написати. Вона ніяк не могла вирішити, чим же хоче займатися насамперед. –– З чого б мені почати? –– напружено думала дівчинка. –– А ти почни з себе! –– раптом несподівано для Насті з нею заговорила її ручка, яку вона щойно тримала.