Тонкий настрій

Якось весняного ранку дівчинка Ганнуся вийшла з дому і посміхнулася яскравому сонечку. Але через кілька хвилин вона враз засумувала. Бо раптом подумала, що не може бути такою яскравою, як сонечко, часто сумнівається у своїх силах. Сіла Ганнуся на пеньок і заплакала. А навколо неї в цей час природа оживала й раділа життю. Адже настала весна! Як тут сумувати, коли довкола така краса! От і сонечку не сподобалося, що в такий прекрасний день одна маленька дівчинка плакала. –– Що з тобою? –– запитало воно. –– Я хочу бути такою ж яскравою і впевненою в собі, як ти, –– відповіла дівчинка. –– Будь! Хто ж тобі заважає? –– поцікавилося сонечко. –– Не можу, –– тихо відповіла дівчинка й опустила голову. –– Ти просто сумніваєшся у своїх силах і заздалегідь налаштовуєш себе на невдачу. Але навіщо? Чи не краще вірити в себе і намагатися досягти бажаного? –– Але як мені це зробити, якщо я весь час боюся, що в мене щось не вийде? –– протягнула Ганнуся. –– А що як я зараз повірю у свої сили, але в мене справді щось не вийде? –– Навіть якщо так трапиться, то головне, твоє ставлення до того, що відбувається. Ти вірила у свої сили, але все одно щось не вийшло? Не біда, це лише привід спробувати знову і домогтися того, щоб вийшло. Тому вір у себе, незважаючи ні на що!