Ведмедик і сумлінність

Ведмежа разом із татом лагодило меблі. Ведмідь був знаним майстром по дереву. Усі звірі в лісі приносили йому зламані шафи та стільці, а часом просили зробити нові меблі. Ведмідь навчав і сина цієї роботи. Щоб виходило все гладко, акуратно і майстерно, потрібно було мати терпіння. Ретельно вирізати й підганяти кожну деталь, оздобити виріб візерунками. Робота кропітка, тривала. Ведмежаті було важко докладати стільки терпіння і старанності. Йому хотілося якнайшвидше все зробити й побігти гратися. Сьогодні вони з ведмедем лагодили для родини вовків набір табуреток. У кожної виявилася підгризена ніжка, а то й дві. Це бобер до вовків у гості заходив і не втримався — почухав зуби. Треба було ці ніжки замінити — виточити нові і приладнати. Точив на верстаті ведмідь, а прилаштовувало ведмежа. Воно знало, як потрібно робити. Але ж його друг уже давно махав ведмежаті лапою з-за стовбура великого дуба — кликав на річку рибу ловити. Тож коли тато-ведмідь був дуже зайнятий і відвернувся, ведмежа взяло соснової смоли та й приклеїло ніжки до табуреток, замість того, щоби шурупами надійно їх прикріпити.