Ведмідь і Дятел

Колись у самій гущавині лісу жили собі Ведмідь і Дятел. І ніяк вони не могли жити дружно: коли Ведмідь спав, Дятел щосили вистукував дзьобом по деревах, а коли дятел шукав відпочинку ― Ведмідь починав ладнати вулики і починався грюкіт. От і виходило, що заважали вони одне одному та ніяк не могли домовитися. Якось ледь Ведмідь приліг подрімати, Дятел прокинувся і почав стукати по дереву. ― Чи не можеш ти тихіше поводитися? Не бачиш, я сплю? ― попросив Ведмідь. ― Не можу, мені потрібно працювати, ― відповів Дятел. Тоді Ведмідь пішов до мудрої Природи за порадою. ― Природо, от що мені робити з цим негідником Дятлом? Він мені спати заважає, ― поскаржився Ведмідь. ― У тебе в цьому випадку є два шляхи вирішення. Або зміни ситуацію, або ставлення до неї. Наприклад, якщо бажаєш змінити ситуацію, то можеш відійти подалі від того місця, де працює Дятел. Піти, де тихіше, і там поспати, ― відповіла Природа. ― Та де ж тут дінешся... Його стукіт на весь ліс чути! ― Ну тоді залишається тільки другий варіант ― змінити своє ставлення до цієї ситуації. Змусити Дятла замовкнути ти не в силах, але зате можеш придумати щось, щоб не звертати увагу на стукіт і спокійно поспати. Вибір завжди за тобою!