Велике серце

Було колись на світі маленьке самотнє цуценя, у якого не було господаря. Воно жило на вулиці й часто мерзло вночі, адже в нього не було навіть своєї будки. І нікому було його зігріти...

Якось ввечері, коли песик шукав собі місце для ночівлі, то помітив сумне маленьке кошеня, яке сиділо і тремтіло від холоду.

― Гей, ти чого сумуєш? ― поцікавився песик.

― Мені холодно, я додому хочу, ― відповіло кошеня.

― А що сталося? Чому ти не вдома?

― Тому що хазяїн моєї мами вигнав мене з дому. Я був останнім, мене прилаштувати нікуди не вдалося, ось і відправили мене на вулицю, ― тихо схлипувало кошеня.

― А давай дружити, разом нам холод буде не такий страшний, ― запропонував песик.

― Давай спробуємо!

Цуценятко обійняло кошеня і стало зігрівати його своїм теплом. Так вони й заснули під лавкою, притулившись одне до одного. Вранці кошеня прокинулося і подякувало своєму новому приятелеві.

― Дякую тобі дуже за тепло і захист! Ти такий же маленький, як і я, але з таким великим серцем!

― Немає за що, мені з тобою теж було дуже тепло. А давай підемо в теплі краї, тоді й мерзнути більше ніколи не будемо, ― запропонував песик.

Кошеня погодилося, і друзі разом вирушили у велику подорож.

Коли вони опинилися на півдні, то знайшли там покинутий будинок і оселилися в ньому. А вдень часто бігали на море, щоб скупатися та позасмагати. Тепер нашим маленьким героям було завжди добре і тепло!

Запитання до казки для розвитку емоційного інтелекту дитини:

1. Чому кошеня опинилося на вулиці?
2. Які емоції воно при цьому відчувало?
3. Як песик допоміг йому?
4. Чому двом холод не такий страшний?
5. Які емоції відчували цуценя і кошеня, коли опинилися на морі? Чому?

Відкрийте всі таємниці нашого чарівного лісу!

Бібліотека авторських "Живих казок" чекає на вас!
Сотні корисних історій для розваг і розвитку дітей.
Перегляньте наші казкові ТАРИФИ — вони вас приємно здивують.
Подаруйте дітям радість, задоволення і користь!