Віслючок Сором'язливий

Жив собі на світі сором'язливий віслючок, якого всі так і називали ― Сором'язливий. Він був таким сором'язливим, що коли опинявся за межами дому, часом не міг вимовити навіть слова. А все тому, що почувався незатишно в оточенні інших. Друзів у Сором'язливого майже не було, багато звірів сміялися з нього. а хтось навіть дражнив. Усе це, звісно, дуже не подобалося віслючку. Але він продовжував мовчати і миритися зі своєю сором'язливістю... Якось віслючок йшов, сумував і спіткнувся об чарівний камінчик. –– Ти чому ноги не піднімаєш, коли йдеш? –– поцікавився Камінь. –– Задумався, –– відповів той, опустивши голову. –– І що ж тебе так засмучує, що навіть голову підняти не можеш? –– Усі сміються з мене, а мені некомфортно в товаристві інших. Тільки вдома почуваюся затишно, –– сумно повідав Сором'язливий. –– Може, тому, що ти сором'язливий? –– уточнив Камінчик. –– Напевно... –– Сором'язливий –– це той, хто відчуває сором, –– почав міркувати Камінчик. –– Отже, для того, щоб тобі позбутися сором'язливості, потрібно перестати почуватися засоромленим. –– А як це можливо зробити? –– поцікавився Сором'язливий.