Всесильний Балакун

Жив собі на світі маленький песик на ім'я Балакун, який умів гарно і багато говорити. Але так було не завжди. Колись Балакун, відповідаючи на чиїсь запитання, нічого не міг сказати, крім «так» або «ні». А коли щось розповідала, то обмежувалася короткими фразами. Наприклад, розповідаючи друзям про свій похід із батьками на пікнік, песик говорив так: –– Ми сходили на пікнік. –– А куди? –– з цікавістю розпитували друзі. –– До лісу, –– коротко відповідав Балакун. –– Ого! До якого? Що ви там робили? –– Гуляли та їли. –– Ну а ще що? Ну, розкажи детальніше! Але більше Балакун нічого не міг розповісти своїм друзям. Хоча й дуже хотів поділитися з ними своїми враженнями. Якось наш маленький цуцик гуляв неподалік від дому і раптом почув чийсь плач. Озирнувшись на всі боки, Балакун помітив на дереві пташеня, яке придавила величезна гілка. –– Потерпи, зараз я допоможу тобі! –– вигукнув наш герой, але пташеня не чуло його.