Вулкан
Пташеня синього птаха-мухоловки побачило дим над горою. Воно вже роззявило дзьоба, щоб розповісти про це батькам, але мама тут ж запхала до цього дзьоба муху. І пташеня ледь не вдавилося мухою і словами. Воно спробувало крилом показати мамі з татом небезпеку, але вони здійнялися і знову полетіли за їжею.
Пташеня спостерігало за горою. Густий дим підіймався дедалі вище і змішувався із хмарами.
— Дивіться! — закричало маля, щойно батьки повернулися із їжею.
— Ой! — мама випустила з дзьоба муху. — Здається, вулкан прокидається…
— Що-о-о-о? — тато теж випустив муху. — Навіщо прокидається? Чому прокидається?
— Так-так, чому? — підтакував татові син.
— Мабуть, тому, що знову підземні шари переміщуються… — сказала мама. — Земля наша іноді змінює свій зовнішній вигляд, а може, і внутрішній вміст… Настав час змін!
— Мамо, розкажи мені про це! — благало пташеня.
— Так-так, розкажи, а я за мухами! — відійшов від розмови тато. Точніше, відлетів.
