Як краще

Жив собі на світі добрий і працьовитий екскаватор на ім'я Копач, який завжди чесно виконував свою роботу. Де потрібно ― копав, де треба ― піднімав. Він любив землю і весь навколишній світ, тому нікому не хотів завдавати шкоди. Якось, коли наш екскаватор працював, він раптом почув чийсь жалібний голосок. ― Не вбивай, зупинись! ― Хто це там? ― завмер і озирнувся зацікавлений Копач. Із землі з’явилася чорна кротяча голова з блискучими очима-намистинами. ― Це я, Катя, живу тут зі своїми кротенятами. Будь ласка, не руйнуй нашу нірку! Подивився екскаватор на кротяче сімейство замислено. З одного боку, йому потрібно було виконувати свою роботу, але з іншого ― дуже шкода бідних звіряток. ― Якщо я продовжу копати, тобі з дітками ніде буде жити? ― запитав Копач. ― Так, ніде, ― відповіла кротяча мама Катя і розплакалася. ― Добре, живіть тут. Нехай краще я свою роботу не виконаю, ніж вас без дому залишу, ― сказав екскаватор і повернувся на базу. Побачив хазяїн, що Копач повернувся, і давай його сварити. ― Ти чому тут? Ти ще не закінчив свою роботу. Наш екскаватор лише мовчав і прикидався зламаним.