Зайчик каже ні

Жив собі на світі один безвідмовний зайчик, який не вмів говорити іншим слово «ні». Хоч би хто про щось його просив, зайчик з усім погоджувався. Боявся, що коли відмовить, то до нього перестануть добре ставитися. Ось так наш герой був дуже залежний від чужої думки і часом нехтував навіть своїми інтересами. Зайчик так втомлювався постійно виконувати чужі прохання і жити життям інших, але що поробиш –– він не вмів відмовляти. Якось білочка попросила зайчика постерегти її запаси. Наш герой, звісно ж, погодився, адже слово «ні» він іншим ніколи не казав. –– Тільки мені потрібно за дві години йти в кіно, –– попередив зайчик білочку. –– Звичайно-звичайно, я встигну, –– відповіла білочка і побігла у своїх справах. Година минула, друга, а білочки все не було. Ось уже й три години пролетіло, в кіно зайчик запізнився. Дуже сильно засмутився наш герой. Та що тепер плакати –– у кіно все одно не встигнеш. У цей час пробігало повз зайчика мудре мишеня і зупинилося.